Американский актер Кен Рихтерс, представивший в Одессе моноспектакль «Марк Твен. Простаки за границей. Опять в Украине», посетил Одесскую мэрию в образе знаменитого писателя.
В 1867 году Марк Твен путешествовал по Европе и заезжал в Одессу. Об этом впоследствии он написал в своей книге «Простаки за границей» — именно это произведение стало началом его литературной карьеры. И вот спустя 143 года после визита Марка Твена, по инициативе посольства США в Украине и к 100-летию со дня смерти писателя, актер Кен Рихтерс повторяет путешествие своего знаменитого соотечественника. Сразу в нескольких городах Украины — сначала в Одессе, потом в Ялте и Севастополе — Кен показывает свой моноспектакль «Марк Твен. Простаки за границей. Опять в Украине».
На встрече с мэром Одессы Эдуардом Гурвицем Кен Рихтерс продолжал играть роль Марка Твена: «Я очень рад гостить в вашем чудесном городе. Это один из красивейших городов на свете, которые я видел. Когда-то я тут был уже, и рад, что смог вернуться вновь». Эдуард Гурвиц, пожимая руку гостю, с удовольствием подыграл: «Вы тогда говорили, что Одесса похожа на американский город. Сейчас тоже похожа?». На это гость ответил, что сегодняшняя Южная Пальмира похожа и на Европу, и на Америку…
Кен Рихтерс преподнес мэру фотографии Америки и галстук, а в ответ Эдуард Гурвиц подарил актеру книги по истории и архитектуре Одессы. Ознакомившись с книгой, Кен Рихтерс пожалел, что приходится так быстро уезжать. «Вам повезло, что вы живете в таком роскошном городе. Вот, например, Потемкинская лестница — ее Марк Твен тоже видел в свой приезд, и она практически не изменилась. Я общался в нескольких университетах с вашими студентами и, надо сказать, поражен, какие у вас умные и добрые люди», — признался гость.
А свою приверженность образу Марка Твена американский актер объяснил так: «Я играю Марка Твена, потому что это был не просто умный, а остроумный человек. И потом, он уже далеко не молод. А, как известно, пожилому человеку позволено говорить немного больше, чем молодым. И мне это понравилось — я принял этот образ, как самого себя. Это игра — не только удовольствие для меня, это такое особенное представление моей страны, ведь я таким способом несу доброе настроение и смех, что само по себе не так уж и плохо, согласитесь».
Сьогодні, 26 лютого, оркестр Одеської національної опери вирушає у гастрольний тур Японією. Одеські музиканти під орудою Хірофумі Йошіди представлять глядачам симфонічні та концертні програми.
Видатний український скульптор, заслужений художник України Михайло Рева презентує в Одесі виставку «Щоденники часів». Потім масштабну експозицію представлять у Римі.
10 лютого 2025 року у Папському Палаццо делла Канчелярія дуже успішно пройшла інаугурація відкриття Арт-виставки всесвітньо відомого українського художника Івана Марчука «Епічна реальність».
Сьогодні одеська Алея зірок на вулиці Ланжеронівській поповнилась новими іменами видатних одеситів – двох письменників і художника. Про це повідомили в Одеській мерії.
Одеський міжнародний кінофестиваль оголосив дати проведення і розпочинає приймання фільмів на участь у конкурсних програмах. Планується, що XV ОМКФ відбудеться з 12 по 20 липня 2024 року в Києві.
Сьогодні виповнюється 124 роки Одеському національному художньому музею. А напередодні, 5 листопада, його мало не знищили російські терористи: ворожа ракета прилетіла поруч з будівлею, утворивши величезну вирву на вулиці Софіївській.
Адміністрація Одеського національного академічного театру опери та балету повідомила про дострокове переривання контракту та звільнення з посади головного диригента В’ячеслава Чернухо-Воліча.
Науковий архів Одеського національного художнього музею доступний дослідникам та науковцям з усього світу – завдяки спеціальній мультимедійній онлайн-платформі, де матеріали подано українською та англійською мовами.
Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради проводить відкритий архітектурний конкурс на кращу проєктну пропозицію з благоустрою Театральної площі в Одесі.
Відомий скульптор, заслужений художник України Олександр Князик передав Одеській національній науковій бібліотеці свою роботу — скульптуру Григорія Сковороди.
