Що це означає?

Офіційний курс гривні до долара США і надалі лишатиметься фіксованим. Змінено тільки його рівень — до 36,57 грн/дол. США. Це необхідно, щоб підтримати стійкість економіки під час війни.

Чому НБУ змінює офіційний курс?

З 24 лютого 2022 року та до сьогодні офіційний курс гривні був зафіксований на рівні 29,25 грн/дол. США. Він фактично став якорем для фінансової системи, який допоміг запобігти паніці у перші дні нападу та зберегти її стабільну роботу. 

«Механізм фіксації курсу є стабілізатором економіки в поточних умовах. Війна триває вже майже п`ять місяців, за які відбулися суттєві зміни в нашій та світовій економіці. В таких умовах офіційний курс гривні на рівні 24 лютого вже не відповідає реаліям та поступово втрачає роль якоря для очікувань, — наголосив голова НБУ Кирило Шевченко. — Враховуючи це, Національний банк здійснює разову корекцію офіційного курсу гривні до долара США та фіксує його на рівні 36,5686 грн/дол. США. Новий рівень курсу стане якорем для економіки та додасть їй стійкості в умовах невизначеності.

Продовження політики фіксованого курсу дасть змогу Національному банку зберегти контроль за динамікою інфляції, а також підтримувати безперебійну роботу фінансової системи. Це ключова передумова стабільного функціонування економіки, що є життєво необхідним в умовах війни». 

За час від попередньої фіксації зазнали змін не лише економічна ситуація всередині країни а й зовнішні умови, зокрема у світі значно змінився офіційний курс долара США до багатьох іноземних валют. Так, з початку року долар зміцнився на понад 11% до провідних валют. 

По-іншому діють і громадяни та бізнес, ухвалюючи свої економічні рішення. Якщо на початку війни, у найбільш шоковий період вони витрачали кошти лише на найнеобхідніше для життя, то зараз керуються іншими мотивами. Бізнес шукає шляхи отримати максимальний прибуток в поточних умовах, а громадяни — заощадити та захистити свої доходи та заощадження від інфляції. 

Унаслідок цього курс на рівні 29,25 грн/дол. США втратив свою актуальність. Водночас економіка й надалі працює в умовах високої невизначеності, викликаних війною. Разове підвищення Національним банком офіційного курсу і його подальша фіксація на новому рівні знову виконає роль якоря чи опори для цінових очікувань. Це важливо, аби і бізнес, і громадяни мали змогу опиратися на нього, ухвалюючи свої економічні рішення. 

Що зміниться на валютному ринку? 

Для бізнесу

Це рішення прямо вплине на курс операцій для експортерів та імпортерів. Вони купують валюту у безготівковому сегменті валютного ринку. Сьогодні на ньому діють такі умови: курс продажу та купівлі валюти не може відхилятися більш як на 1% від офіційного. 

Така зміна у безготівковому сегменті валютного ринку є очікуваною. Вона збільшить притік і відповідно продаж валютної виручки експортерами, мінімізує спекулятивну складову поведінки учасників ринку та дасть змогу стабілізувати курсові очікування. 

Для населення 

Курс продажу валюти банками у готівковому сегменті валютного ринку, на якому продають та купують валюту громадяни, не має прямої прив`язки до офіційного курсу. Відповідно прямого впливу від підвищення офіційного курсу у цьому випадку немає. 

Чи вплине встановлення нового рівню офіційного курсу на ціни?

Таке рішення матиме обмежений вплив на ціни. Основні чинники прискорення інфляції на сьогодні — наслідки війни для пропозиції товарів і послуг та вартості логістики, а також зростання цін на світових товарних ринках, зокрема на нафту та газ. 

Водночас фіксація офіційного курсу гривні до долара на стійкішому рівні дасть змогу Національному банк утримувати курсову стабільність та зберегти контроль над ціновою динамікою в Україні. 

Які зміни відбулися у переліку валютних обмежень?

Сьогодні ж Національний банк ухвалив рішення про окремі заходи, які допоможуть менше витрачати цінні міжнародні резерви на непріоритетні у воєнний час напрями та забезпечити більшу стійкість економіки, яка необхідна для перемоги у війні. Вони стосуються поточних обмежень на валютні операції. 

Так, з 21 липня:

— Громадяни, як і раніше, матимуть змогу знімати з гривневих платіжних карток за кордоном 50 тис. грн (в еквіваленті) на місяць. Водночас ліміт на зняття готівкової валюти з гривневих платіжних карток за кордоном змінено зі щомісячного на щотижневий: 12,5 тис. грн (в еквіваленті) на сім календарних днів;

— зменшено щомісячний ліміт на P2P перекази громадян за кордон із гривневих платіжних карток українських банків зі 100 тис. грн (в еквіваленті) до 30 тис. грн (в еквіваленті);

— встановлено щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном із використанням гривневих платіжних карток у розмірі 100 тис. грн (в еквіваленті) з усіх рахунків клієнта в банку, відкритих у національній валюті. 

Це обмеження не відчує переважна більшість громадян, які перебувають за кордоном. 

НБУ дозволить банкам із 21 липня 2022 року продавати безготівкову валюту громадянам із подальшим розміщенням на депозит на строк від трьох календарних місяців без права дострокового розірвання у межах щомісячного ліміту 50 тис. грн (в еквіваленті). Це створить альтернативу вкладенню коштів у готівкову валюту, що зменшить попит на неї та тиск на обмінний курс у готівковому сегменті валютного ринку.

Що ще потрібно зробити для підвищення стійкості економіки?

Національний банк обговорює з урядом, парламентом та іншими органами влади подальші кроки зі зміцнення економіки. 

Звичайно, що за умов війни потреби у державних видатках зросли, а доходи знизилися. Проте для того, щоб економіка продовжувала функціонувати стабільно, необхідні кілька кроків: визначити справді критично пріоритетні напрямки видатків, підвищити бюджетні надходження з можливих джерел, наприклад, некритичного під час війни імпорту, фінансування дефіциту бюджету не за рахунок емісії НБУ, а залучення заощаджень, пропонуючи їхнім власникам справедливу винагороду — доходність.

«Національний банк продовжує «стояти на варті» курсової стабільності та вживає необхідних заходів для збалансування кон`юнктури валютного ринку. Усі запроваджені з початку війни обмеження є тимчасовими заходами. Водночас зараз вони дають змогу економіці вистояти у війні та сприятимуть швидшому її відновленню після нашої Перемоги», — зазначив голова НБУ Кирило Шевченко.